24 березня – День боротьби з туберкульозом
Туберкульоз – це інфекційна, соціально небезпечна хвороба, яка викликається мікобактеріями туберкульозу, перебігає з періодичними загостреннями, рецидивами та ремісіями, може вражати всіх людей, але найчастіше найбідніші, соціально дезадаптовані верстви населення.
З 1995 р. в Україні зареєстрована епідемія туберкульозу. В нашому районі зареєстровано 20 хворих на активний туберкульоз. Вперше захворіло за 2019 рік – 18 осіб.
Збудник туберкульозу: є більше 120 видів мікобактерій. Найнебезпечнішими є зокрема такі мікобактерії туберкульозу людського виду, до яких сприйнятливі людина, мавпи й деякі інші види тварин.
Туберкульоз від хворого поширюється аерогенним шляхом (при кашлі, чханні, розмові). Також контактним шляхом (рукостискання, поцілунки), аліментарним (через продукти харчування) від матері до дитини трансплацентарно (через плаценту).
Оскільки немає такого органу людини (тварини), який би не уражався туберкульозом, то залежно від місця ураження мікобактерії туберкульозу можуть виділятися від хворого різними шляхами (харкотиння, сеча, калом, сльозами і т. д.).
Сприйнятливість організму людини чи тварини до туберкульозної інфекції : туберкульоз не є високо заразним захворюванням. При тривалому контакті з бактеріовиділювачем інфікується 25– 50% людей. Тільки 5– 15 % інфікованих занедужують на туберкульоз, інші виробляють нестерильний імунітет і залишаються здоровими.
Імунітет при туберкульозі називають нестерильний, клітинний, опосередкований Т-лімфоцитами. У сприятливих умовах через 4 – 8 тижнів після БЦЖ-вакцинації чи інфікування в організмі з’являється клон навчених Т-лімфоцитів і так формується імунітет.
Діагностика туберкульозу. Ті інфіковані мікобактеріями, у яких імунітет не спрацьовує, захворюють на туберкульоз. Симптомів туберкульозу, які були б притаманні лише цій недузі немає. Однак, кожний лікар і кожний громадянин повинен знати, що при туберкульозі легень можуть бути такі ознаки: 1) кашель протягом 3 тижнів і більше; 2) зниження маси тіла (схуднення); 3) слабість, втомлюваність; 4) субфебрилітет (підвищення температури тіла до 37,2 – 37,5°С або лихоманка (підвищення температури до високих цифр – 38,0–39,0°С з ознобом); 5) потіння вночі; 6) біль в грудній клітці; 7) задишка; 8) погіршення апетиту; 9) кровохаркання.
При позалегеневому туберкульозі найчастіше можливі такі симптоми із вже перерахованих: 1) зниження маси тіла; 2) субфебрилітет або лихоманка; 3) потіння вночі. Окрім того, можливі й такі ознаки залежно від ураженого органу, наприклад: 1) біль, припухлість шкіри, нориці при ураженні лімфатичних вузлів, суглобів; 2) головний біль, температура, сонливість, напруження потиличних м’язів при туберкульозному менінгіті та ураженні центральної нервової системи; 3) непліддя, білі, болісні менструації при туберкульозі жіночих статевих органів; 4) болі в попереку, часте сечовипускання при туберкульозі сечових органів. При інших локалізаціях туберкульозу можливі й інші симптоми.
При появі будь-яких із зазначених симптомів кожна людина повинна звернутися до лікаря, щоб пройти обстеження і вияснити причину появи цих ознак. Для своєчасної діагностики туберкульозу всі діти від 4 до 14 років повинні проходити щорічну туберкулінодіагностику, тобто пробу Манту, також діти з групи ризику. Ця проба вважається позитивною при діаметрі папули 2 мм і більше, яку вимірюють через 72 год, після проведення реакції. Все доросле населення повинно раз у два роки обстежуватися методом флюорографії. Деякі категорії працівників, наприклад, кухарі, вчителі, медичні працівники та ін. повинні обстежуватися флюорографічно щороку. І туберкулінодіагностика, і флюорографія повинні проводитися в поліклініках за місцем проживання безкоштовно і безвідмовно. Обстежуйтесь обов»язково.
Профілактика туберкульозу має бути така:
1. Уникати прямих контактів з хворими на туберкульоз людьми і тваринами, бездомними тваринами;
2. Не докурювати цигарки після нікого з курців, а якщо вже є така необхідність, то слід докурювати через мундштук;
3. Користуватися особистими предметами гігієни;
4. Вести здоровий спосіб життя: регулярно відпочивати, виконувати фізичні вправи, не палити, не вживати алкоголю, наркотиків;
5. Докласти зусиль, щоб їжа кожної людини була поживною, багатою на вітаміни, білки, жири і вуглеводи, мінеральні речовини для підвищення імунітету;
6. Не купувати продукти на стихійних ринках, бо вони можуть бути заражені мікобактеріями туберкульозу;
7. Регулярно провітрювати житло, не допускати накопичення пилу в приміщенні;
8. Оберігати себе від ВІЛ-інфекції, уникати випадкових статевих стосунків, користуватися презервативом.
Профілактика туберкульозу у членів сім’ї, у якій виявили хворого на цю недугу:
1. Хворий-бактеріовиділювач є заразний і повинен бути ізольований (в стаціонарі, окремій кімнаті);
2. Слід ізолювати всіх дітей від хворого;
3. У помешканні повинна провести дезинфекцію: дезінфекційними розчинами (хлорамін, хлорантоїн). Посуд треба протягом 30 хв. кип’ятити в 2 % соди або 2 % розчині хлорного вапна (20 г хлорного вапна + 1 л води);
4. Слід обстежити на туберкульоз всіх членів родини;
5. Хворий повинен:
- дотримуватися елементарних правил гігієни;
- користуватися окремим посудом, ретельно мити його, а після миття облити окропом;
- користуватися окремим рушником, мати окрему кімнату, ліжко; Якщо у хворого немає окремої кімнати, то його ліжко відгородити ширмою;
- виварювати рушники і білизну хворого;
- хворий не повинен плювати на підлогу (бо мікобактерії туберкульозу є в слині та мокротинні);
- плювати слід тільки в плювальницю (на дно плювальниці треба налити 3–5 мл 5% хлораміну);
- кімнату, де мешкає хворий не можна обклеювати шпалерами, а двічі на рік білити стіни і стелю гашеним вапном з додаванням 20 % розчину формаліну або пофарбувати олійною фарбою, щоб потім мити щіткою з милом.
- житло і кімнату хворого щоденно прибирати вологою ганчіркою з милом або содою;
- відчиняти квартирку в будь-яку пору року, а взимку якомога довше;
- температура в кімнаті має бути нижчою за 16–18 ° С; влітку спати на відкритому повітрі;
У зв’язку з значних зростанням захворюваності на туберкульоз у всьому світі та відповідно в Україні, на Черкащині, в Катеринопільському районі необхідно активізувати роботу по проведенню профілактичних заходів ранньої діагностики та своєчасного лікування туберкульозу, своєчасно виділити кошти для проведення туберкулінодіагностики, особливо дитячого населення, головам селищних, сільських рад і ОТГ. Туберкулін необхідно придбати за кошти місцевого бюджету.
Звертаюсь до населення району – будьте небайдужі до своїх близьких, сусідів, сповіщайте лікувальні заклади, соціальні служби про підозру на захворювання туберкульоз. Багато випадків захворювання на туберкульоз запущені, тому що хворіють переважно асоціальні верстви населення
Районний фтизіатр О.О.Пироженко